|
|
Камфора – терпеноїд, кетон терпенового ряду. Безбарвні легколеткі кристали з характерним запахом; погано розчинна у воді, добре - у малополярних органічних розчинниках, у тому числі у спиртах; існує у вигляді двох оптично активних форм ((d)− та (l)− форми, tпл 178,5—179 °C) та у вигляді рацемічної суміші, tпл = 178—178,5 °C. У медицині застосовують d-і L-камфору, рацемічну камфору допускають лише для зовнішнього застосування через підвищену токсичність через хімічне забруднення. Фармакологи розглядають камфору, як важливий представник аналептичних засобів. При введенні під шкіру розчини камфори в олії тонізують дихальний центр, стимулюють судинно-руховий центр. Чинить також безпосередню дію на серцевий м'яз, посилюючи обмінні процеси в ній і підвищуючи її чутливість до впливу симпатичних нервів. Під впливом камфори звужуються периферичні кровоносні судини. Сприяє відокремленню мокротиння. Можливо, що камфора пригнічує агрегацію тромбоцитів, у зв'язку з чим вона рекомендована для застосування для поліпшення мікроциркуляції. Застосовують розчини камфори в комплексній терапії при гострій та хронічній серцевій недостатності, колапсі, при пригніченні дихання; пневмонії та інших інфекційних захворюваннях, при отруєннях снодійними та наркотичними засобами як антидот.
|
